У Київському водосховищі зафіксували мор риби: відео

Багато мертвої риби знайшли у Київському водосховищі на Чернігівщині та річці Дніпро вище села Теремці у Вишгородському районі на Київщині.

Під час обстеження ділянки виявлені трупи різних видів риб з ознаками розкладання. Про це повідомили у Київському рибоохоронному патрулі.

«Трупи риби концентрувались, в основному, біля ділянок плеса, зарослих водяним горіхом та у заростях вищої водяної рослинності у прибережній зоні», — розповіли рибпатрульні.

З метою встановлення можливих причин загибелі Київський рибоохоронний патруль направив листи до Іхтіологічної лабораторії, Державної екологічної інспекції Столичного округу та Держпродспоживслужби. На місці події фахівці взяли проби води та виміряли вміст розчиненого кисню у водоймі. Про результати проінформують згодом.

Раніше директор Інституту гідробіології НАН України, доктор біологічних наук, професор Сергій Афанасьєв розповів «Вечірньому Києву», що найчастіше риба гине під час грози.

«Уявіть глибоку затоку у Київському морі. Висока температура повітря швидко нагріває верхній шар води. Виникає так званий термоклин, який відокремлює теплу поверхневу воду від холодної глибинної.

Поки стоїть штильова безвітряна погода ці два шари не змішуються. У поверхневих водах багато кисню, у нижніх — дуже мало. Адже донні відкладення гниють і окислюються. А ці процеси пов’язані з витрачанням величезної кількості кисню, що призводить до різкого зниження його вмісту у воді», — розповів Афанасьєв.

За його словами, риба з глибини підіймається на термоклин і знаходиться у доволі комфортних умовах, коли, грубо кажучи, хвіст у холоді, а зябри у теплі.

«Тим часом наближається грозовий фронт, при якому різко падає атмосферний тиск і донні відкладення починають активно виділяти болотні гази. Це як спочатку струсити, а потім відкрити пляшку газованої води. Отруйний газ наповнює нижній шар холодної води, у якій і так мінімальний вміст кисню», — пояснив вчений.

Він додав, що якщо вітер, який починається перед грозою, дме від берега, вода з глибини підіймається наверх і за 15-20 хвилин «душить» рибу, яка стоїть на термоклині.

«Першими гинуть найчутливіші до нестачі кисню такі види риб як судак, щука, окунь і лящ. Туші опускаються на дно, а коли через три-чотири дні спливають, здіймається ґвалт. Публіка на пляжі починає фотографувати мертву рибу та розповідати у соцмережах про її отруєння.

Приїздить інспекція, бере проби води й нічого не знаходить, позаяк замор відбувся три дні тому. А про грозу, яка стала каталізатором загибелі риби, всі вже забули. Саме через такі явища й пов’язані замори риби весною та у першій половині літа», — розповів Афанасьєв.

Джерело: "Вечірній Київ"