Оперативні та новини з усіх куточків великої Київщини
В Україні планують арештовувати депозити боржників
Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді законопроект №9363, який дозволить арештовувати депозити боржників і передавати їх у рахунок погашення боргу.
Документ опубліковано на сайті уряду.
Ініціатива передбачає розширення взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей. Також буде запроваджена взаємодія між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна (відповідні взаємодії будуть здійснюватися автоматизовано).
Передбачено удосконалення порядку звернення стягнення на кошти боржників на рахунках у банках, інших фінансових установах. Він здійснюватиметься за допомогою інформаційної взаємодії виконавців та зазначених суб’єктів (автоматизований арешт коштів).
«Підключення банків, інших фінансових установах (небанківських надавачах платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки) до інформаційної взаємодії буде обов’язковим», — йдеться в документі.
Законопроектом пропонується накладати арешт на депозити. Банківські установи на вимогу судового виконавця повинні не продовжувати депозитні договори, сповіщаючи виконавця про суму депозиту, а потім накладати арешт та передавати їх у рахунок погашення боргу.
«Перебування коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не є підставою для відмови банком у зверненні стягнення на них», — зазначається в документі.
Після отримання банком постанови про арешт коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не допускається продовження строку дії договору банківського строкового вкладу.
Банк здійснює перерахування коштів на рахунок виконавця у сумі, зазначеній у платіжній інструкції на примусове списання коштів, а залишок коштів (у разі його наявності) повертає боржнику у порядку, визначеному договором.
У разі наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників територіальні органи МВС відмовляють у вчиненні реєстраційної дії. Ця норма існувала і раніше, але зараз удосконалена.
Як відомо, до реєстру боржників може потрапити будь-який громадянин, якого в судовому порядку зобов’яжуть сплатити борг (комунальні послуги, аліменти, кредити тощо).
З травня таким боржникам арештовують банківські рахунки незалежно від суми боргу. Але можна повернути собі право користуватися сумою у розмірі двох мінімальних заробітних плат — 13400 гривень.
У країні суми заборгованості за житлово-комунальні послуги зашкалюють, і продовжують зростати. За даними Держстату на 31 грудня 2021 року, борг населення за постачання та розподіл природнього газу становив 33,8 млрд грн, за теплову енергію та гарячу воду — 26,6 млрд грн, за централізоване водопостачання та водовідведення — 6,4 млрд грн, за управління багатоквартирним будинком — 5,6 млрд грн, за вивезення побутових відходів — 1,3 млрд грн, за постачання та розподіл електроенергії — 7,7 млрд грн. Усього — 81,4 млрд грн. Протягом воєнного 2022 року зі збором цієї статистики були проблеми: адже частина територій була або й досі залишається у тимчасовій окупації, зокрема, це стосується Криму, Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей. Тому головне статистичне відомство її не оприлюднює. А в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури хоч і мають певну інформацію, зібрану «вручну», але вважають, що порівнювати за таких умов дані за 2021-й і 2022-й роки — некоректно. Експерти ж неодноразово припускали, що заборгованість зростає досить жваво і вже досягла близько 100 млрд грн.
Підписуйтесь на НАВКОЛО в Фейсбук та Telegram