Громада ПЦУ попри спротив прихильників московської церкви зайшла в Спасо-Преображенський собор в Білій Церкві

Представники ПЦУ сьогодні змогли ввійти в Спасо-Преображенський собор міста Біла Церква попри численні перешкоди, які чинили прихильники московської церкви.

Про це повідомив Митрополит Білоцерківський Євстратій Зоря.

За його словами, сьогодні вранці настоятель храму протоієрей Микола Гопайнич та представники єпархії разом з правоохоронцями прибули до Преображенського собору, щоби нарешті потрапити до нього, усунувши перешкоди в користуванні, створювані прихильниками «русского міра».

«Двері храму були не лише закриті, але і заварені зсередини металевим щитом. Служитель МП, що закрився всередині, використовував вогнегасник, щоби перешкоджати у відкритті дверей», - розповів Зоря.

О 9 годині ранку настоятель нарешті зміг увійти до храму.

«Жодних законних підстав утримувати під своїм контролем храм у представників Моспатріархату - немає. Якби вони мали гідність, то виконали би рішення білоцерківської громади і звільнили би собор без створення «шоу» для подальшого тиражування антиукраїнською пропагандою. Натомість за вказівкою митрополита МП Августина Маркевича, двічі нагородженого орденами РФ, було організоване силове протистояння. Розцінюю такі дії його і підлеглих як свідому проросійську провокацію», - заявив митрополит ПЦУ.

Після нормалізації обстановки в Спасо-Преображенському соборі відновляться богослужіння.

Нагадаємо, що з квітня місяця рішенням Білоцерківської міської ради було розірвано з релігійною організацією МПвУ угоду користування комплексом Преображенського собору. Тобто протягом травня і червня прихильники МП утримували храм незаконно.

29 червня Білоцерківська міська рада ухвалила рішення про передачу Преображенського собору в користування Білоцерківській єпархії ПЦУ. 30 червня як керуючий єпархією я підписав договір та інші відповідні документи з Управлінням комунальної власності.

Протягом 10 днів прихильники Моспатріархату перешкоджали представникам нашої єпархії увійти в храм. Хоча майно з храму вони почали потроху виносити ще у травні, розуміючи, що ніяких законних прав на нього вони вже не мають.